ШКІЛЬНА БЛАГОДІЙНА АКЦІЯ МИЛОСЕРДЯ
Благодійні справи завжди повертаються до людини сторицею, адже добрий вчинок уособлює в собі любов, турботу, добро. З 2014 року в комунальному закладі «Дивізійська ЗОШ І-ІІІ ступенів» вже стало традицією в лютому місяці їздити в гості до поранених у військово-медичний клінічний центр Південного регіону міста Одеси. Ось і цього року 22 лютого шкільна делегація гуртківців - волонтерів під керівництвом заступника директора з НВР Дроботенко О.М., у складі учнів 6-11 класів, батьків та вчителів відвідали українських військових, які знаходяться на лікуванні у шпиталі.
Зазвичай, в гості їдуть з подарунками та гостинцями. Заздалегідь в освітньому закладі пройшла волонтерська благодійна акція «Допоможи пораненим солдатам», до якої долучилися всі бажаючі. Тому в шпиталь ми їхали не з пустими руками. Завдячуючи батькам вихованців, діти змогли подарувати пораненим воїнам солодощі, різні продукти харчування, гроші.
Педагоги – наставники попіклувалися про організацію міні-концерту, під час якого звучали українські патріотичні пісні, поезії, гуморески. Діти намагалися внести в одноманітне шпитальне життя поранених, покалічених війною юних захисників України хвилинки задоволення, радості, турботи…
Учні школи мали змогу поспілкуватися з солдатами, що брали безпосередню участь у військових діях. Слухаючи розповіді поранених, усі ще раз відчули увесь жах і безглуздя війни. Відвідувачам було морально й емоційно важко, зашкалювало співчуття, повага й, навіть, страх, однак вираз вдячності на обличчях бійців надавав мужності й надії.
Захисники зустріли своїх гостей радісно і по-товариськи, дякували за благодійність, милосердя та доброту. А очі сяяли зірочками надії та мрії на швидке одужання, на краще майбутнє, на натхненне паріння, адже людина має «крила»… На думку приходять слова Ліни Костенко:
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.
У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!
З усмішками на обличчі поранені бійці проводжали дітей, і це, мабуть, означає, що вони донесли до їхніх сердець крихітку тепла, радості і любові.
Адміністрація освітнього закладу висловлює слова щирої подяки батькам, учням, педагогам, районному відділу освіти Татарбунарської адміністрації за технічну, моральну та матеріальну підтримку у здійсненні благодійної Акції милосердя.
Всім бажаємо міцного здоров’я, щастя, успіхів у житті, благополуччя і миру для рідної України!